Лід, сльози та буліти: як «Одещина» відігралася з 0:2 та вирвала перемогу

Гуркіт бортів, шалений крик трибун та запах свіжого льоду — саме так зустрів Палац Спорту. Я забігла на льодову арену майже секунда в секунду і не знала, чого очікувати від цієї гри. Початок видався неочікуваним — перша хвилина й одразу шайба у ворота ХК «Одещина», яку забив Архип Небоян, скориставшись помилкою у захисті та відкривши рахунок. Це викликало хвилю радості фанатів ХК «Кременчук» і змусило одеситів напружитися. Як минув цей емоційний матч та як одесити перевели гру в овертайм і вирвали перемогу у серії булітів — у цьому репортажі з місця подій.

Одеський Палац спорту став свідком справжнього хокейного видовища. Матч між «Одещиною» та «Кременчуком» тримав у напрузі до фінальної сирени, вийшовши далеко за межі трьох стандартних періодів. Це була гра, де долю зустрічі вирішувала кожна секунда. Поки трибуни шаленіли від емоцій, а над льодом навіть піднімався легкий туман час від часу, спустошені, але відверті хокеїсти ділилися своїми враженнями.

Із самого початку стало зрозуміло, що поблажок на льоду не буде. Гості приїхали в Одесу з шаленою мотивацією. На льоду було багато силової боротьби та зіткнень, тож цю гру спокійною назвати важко. Градус злетів до максимуму, коли за порушення правил штрафи отримали гравці «Кременчука»: автор першого голу 67-й номер Архип Небоян та 50-й номер Володимир Пономаренко. Втім, напруга була й в одному епізоді з першого періоду у «Одещини»: до крові дісталось форварду Валентину Мурину під номером 86, через що арбітри ще довго передивлялись відеоповтор. Проте, окрім цього, команди демонстрували і високий клас. Особливо помітною була робота 17-го номера – нападника Владислава Браги. Він виконав величезний обсяг чорнової роботи. А наприкінці другого періоду з асисту Микити Круглякова подвоїв рахунок. 

Після другої шайби гостей здавалося, що «Кременчук» контролює гру на всі 100%. Проте одесити, яких палко підтримували рідні трибуни, пішли на вирішальний штурм у третьому періоді. Головним героєм став нападник «Одещини» під номером 8 Микола Дворник. Спочатку він відіграв одну шайбу після передачі Данила Дуюна, а за дві з половиною хвилини до фінальної сирени забив ще одну шайбу, зрівнявши рахунок 2:2.

Пʼятихвилинний овертайм у форматі 3 на 3 перейшов у серію булітів. Атмосфера на арені була максимально напруженою. Серію булітів вдало відкрив одесит Расім Абдулаєв. Згодом Анатолій Ревука переграв воротаря гостей Федора Колповського реалізувавши другий кидок. З боку гостей зміг забити тільки Гліб Кривошапкін. Вирішальний буліт закинув Анатолій Ревука з «Одещини» під номером 88, зафіксувавши перемогу одеситів з рахунком 3:2. 

Після завершення поєдинку в коридорах біля роздягалень панувала атмосфера максимального виснаження. Нам вдалося поспілкуватися з нападником команди «Кременчук» Юрієм Мироненком. Незважаючи на прикру поразку, Юрій вийшов до нас із посмішкою, легко йшов на діалог і охоче ділився враженнями: «Свою особисту гру сьогодні оцінюю на п’ять з десяти. Найважчим було дихати, бо було дуже душно», – каже хлопець.

Водночас гравці команди «Одещина» були у піднесеному настрої. Вони охоче ділилися своїми враженнями від важкої гри та розповіли про ключові фактори, які допомогли змінити хід зустрічі. За межами льодової арени команда формується не менше, ніж під час тренувань. Саме взаєморозуміння, довіра та згуртованість партнерів часто стають вирішальною складовою підсумкового результату.

Першим вийшов Сергій Пойманов. Він важко дихав, намагаючись перевести подих, але при цьому залишався максимально відкритим і щирим: «Звичайно, атмосфера дуже важлива. Якщо є згуртований колектив, то є й злагоджена гра на льоду. Тоді все починає виходити», — коментує гравець. 

Та навіть після хорошої гри завжди залишається простір для вдосконалення. Його партнер по команді, Сава Новіков, навпаки, виявився набагато стриманішим, говорив сухо і тримався трохи закритіше під час спілкування. «Хотілося б попрацювати над реалізацією своїх моментів. А загалом ми дуже добре зіграли, більше нічого сказати не можу», — відповідає він. 

Однак оцінку гри дають не лише самі хокеїсти. Важливо почути й тих, хто протягом усього матчу палко підтримував команди з трибун. Після завершення поєдинку ми поспілкувалися з вболівальниками та дізналися, які враження у них залишила сьогоднішня зустріч. «Мої враження як людини, яка вперше побувала на хокейному матчі, — це дуже швидка, захоплива, але водночас жорстка гра. Було неймовірно цікаво спостерігати за тим, як команди намагаються переграти одна одну»,  — Дмитро, вболівальник ХК «Одещина».

Не менш яскравими були емоції у гостьових секторах. Вболівальниця «Кременчука» зізнається — ця гра змусила переживати буквально за кожен мікромомент, а фінальна сирена принесла справжню драму. Дехто з фанатів гостей навіть не стримав сліз після прикрої поразки. «Для мене ця гра взагалі була дуже емоційною. Спочатку здавалося, що все йде легко і «Кременчук» спокійно доведе матч до перемоги. Коли команда забивала, я, звичайно, дуже раділа. А потім овертайм, буліти — це взагалі було щось неймовірне. Я вже просто не могла спокійно дивитися. Я настільки переживала за команду, що в якийсь момент навіть розплакалася. Загалом емоцій було дуже багато, і для мене це точно одна з тих ігор, які ще довго не відпускають», — Олександра, вболівальниця ХК «Кременчук».

Неймовірна напруга, овертайм, серія булітів та сльози на трибунах — саме за такі емоції запамʼятовується хокей. Цей поєдинок надовго запам’ятається шанувальникам обох команд. А ХК «Одещина» вкотре довів, що вміє тримати удар і грати до останньої секунди завдяки шаленій підтримці своїх фанатів. 

Алісія Колонтай

Джерело ілюстрацій: власне фото авторки

Читайте ще

Asia Festival: азійський клаптик в Одесі

Аромат вуличної їжі, східні мотиви пісень та традиційні барабани стали справжньою феєрією для одеситів на початку місяця, а саме на вихідних 3–4 жовтня. Міський сад був просякнутий азійською культурою — від вишуканих костюмів до незвичних танців. Та чи всі зони фестивалю виявилися однаково безпечними?

Любовний приворот і фінансовий відворот 

«Ти казала в понеділок
Підем разом по барвінок,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула — підвела…»
Так співають в українських народних піснях, дуже душевно. Та що ж робити, щоб такого, як у цій пісні, не було? Приворот!

Ті, для кого мистецтво є товаром

Мистецтво для нас, людей, є священним. Це те, чим ми всі насолоджуємося — як творці, так і споживачі. Воно має різне значення для кожної людини. Для декого шлях творця закінчився на сімейному холодильнику. Інші ж досягли галерей. Багато хто творить заради самого процесу. Однак іншим важливо лише те, чи вдасться витвір продати.