Культура в умовах ризику: як працює івент–індустрія під час війни

Тяжко уявити сучасний світ без ярмарків, музичних фестивалів та бізнес-конференцій. За організацію таких заходів безпосередньо відповідає івент-індустрія. Проте сьогодні команди вітчизняних проєктів працюють у нових умовах — війни. Попри постійні ризики, проведення заходів не припиняється. Тож постає логічне питання: за яких умов це можливо? 

Розвиток заходів в України розпочався ще в 90–х. У ті часи івент–індустрія тільки почала масштабуватися. Цей період відзначився проєктами національного масштабу: «Червона Рута», «Республіка КаZантип», «Територія А» тощо. 

Наступного десятиріччя індустрія набула чіткіших комерційних рис. Іноземні бренди пропонували співпрацю українським компаніям. Що викликало появі івент–маркетингу та івент–агенцій. Представники закордонного шоу–бізнесу, гастролюючи світом, не оминали і Україну. Серед них були Beyoncé, Елтон Джон та інші. Складні райдери та технічні вимоги артистів стали поштовхом для організаторів заходів. 

Проєкти міжнародного рівня увірвалися в український простір в 2010–х роках. Для проведення Євро–2012, дотримуючись усіх норм, підготували відповідні локації та провели п’ять футбольних матчів. Перемога співачки Джамали на Євробаченні в 2016 році дала можливість провести музичний конкурс в Україні. У двох випадках організатори отримали досвід у роботі з міжнародними проєктами.

Івент–індустрія зазнала кризи в 2020 році не тільки в Україні, а й у всьому світі. Розповсюдження вірусу COVID–19 стало великою проблемою для галузі послуг. Проєкти скасовували або організовували онлайн. У 2021 році карантин послабився. Для проведення події вживали заходи безпеки: обмежували кількість відвідувачів, контролювали носіння масок на обличчі тощо.

Повномасштабне вторгнення російської Федерації на територію України змінило порядок денний не лише державних установ та підприємств, а й життя кожного громадянина. Через кілька місяців після початку війни івент–сфера повернулася до роботи. Для проведення подій запровадили нові стандарти: вибір спонсорів, благодійні збори та запобіжні заходи. 

Один із прикладів — літературний фестиваль «PORT». Операційна менеджерка заходу Діана Банщикова розповіла, за якими критеріями обирають спонсорів та партнерів: «Ми підбираємо за цінностями. Нам важливо, щоб наші партнери, донори, меценати, мали спільну мету і ми йшли, рухалися в одному векторі. Якщо ми розвиваємо культуру, то і наш партнер розвиває культуру. Якщо пропонують рекламувати тютюн і міцний алкоголь, ми відмовляємося, тому що наша аудиторія — це родини з дітками і молодь. Також ми дивимося на бекграунд партнера, що він підтримує, як він спілкується, чи є у нього зв’язки з росією. Якщо є, то це 100% «ні», ми навіть не розглядаємо його далі».

Джерело фото: волонтери фестивалю «PORT»

За словами Діани одним із спонсорів фестивалю став Міжнародний фонд «Відродження»: «Вони за ідею готові ділитися своїми можливостями та ресурсами. Найчастіше за все — фінансовими». Також були бартерні партнери: сервіс клінінгу Mitl, доставка їжі Nommy; та інформаційний партнера — #ШОТАМ. 

HR-менеджерка Олена Горлач розтлумачила деталі підготовки для безпечного відвідування заходу: «Якщо говорити про загальні безпекові правила і норми, то у нас на будь-якій локації завжди пожежники, швидка, поліція діалогу. Проводиться величезна робота стосовно погодження з усіма спецслужбами, владою та іншими міськими структурами, які є в місті. Це неймовірно велика робота, яку ніхто не бачить. Також у нас була охорона, яку особисто фестиваль винаймав на обидва дні. 

Ми надавали можливість волонтерам, організаторам пройти курс надання першої домедичної допомоги. Тому на кожній локації були присутні люди, які точно знають, як надати першу допомогу. Десять укомплектованих аптечок розташовано по території фестивалю».

Олена розповіла, що на кожній локації є «людина–тривожник». Вона перша дізнається про оголошення тривоги та інформує присутніх. У випадку ракетної або дронової небезпеки лекції одразу припиняють. Якщо БПЛА перебуває в області, то організатори та військові стежать за ситуацією.

«Також ми не анонсували про присутність військових спікерів та час виступу музичного гурту Latexfaunа для безпеки», — наголошує HR-менеджерка.

Літературний фестиваль зібрав кошти для Всеукраїнського сучасного центру воєнної травми, що спеціалізується на протезуванні «Superhumans Center». Охочі мали можливість задонатити або взяти участь в аукціоні. 

За даними Міжнародної Асоціації Маркетингових Ініціатив попит на живі та емоційні проєкти зросло на 25–30% в Україні.  Це дослідження є доказом того, що населення України бажає підтримувати звичний ритм життя та відвідувати події. На жаль, через масштабні обстріли ворога безпекова ситуація в країні погіршилася. Тому рада оборони Києва заборонила проведення заходів просто неба в місті. Рішення було ухвалено сьомого вересня цього року. 

Івент–індустрія є важливою частиною культурного простору. Ця галузь формує фізичне середовище для розвитку проєктів різного масштабу та тематики. Попри війну індустрія продовжує існувати. 

Дарія Аверкієва, 3 курс

Читайте ще

«Тварини – це хтось, а не щось»

Ми не завжди помічаємо межі, які самі ж проводимо. Між тими, кого захищаємо, і тими, чиї страждання ігноруємо; між тим, що вважаємо жорстокістю, і тим, що сприймаємо як норму. Веганство змушує подивитися на ці межі уважніше – і поставити під сумнів звичний порядок речей.

Правда, і тільки напівправда

Коллін Гувер можна не любити, але ігнорувати її неможливо. Двадцять чотири романи, мільйони читачів, а тепер уже й четверта кіноекранізація. «Веріті» Майкла Шоуолтера ставить на гуверівський матеріал серйозніше, ніж можна було очікувати, але так і не з’ясовує, чи сприймає він сам себе всерйоз. Це не провал і не відкриття, а охайний, місцями по-справжньому ефектний трилер, якому бракує віри у власну дивність.