Республіка Корея – одна із найпрогресивніших країн світу, країна технологій, хмарочосів, стресу та конкуренції. Нескінченний потік людей, кав’ярні на кожному кутку вулиць. Люди, які працюють сім днів на тиждень, і не знають, що таке вихідний. Інший світ. Рай споживача, смачної їжі та історії. Це була остання країна про яку я думала в плані подорожей. Але моїм приводом полетіти до Кореї стала робота, а не просто мандри. Думаю саме через це мені випав шанс поспілкуватися та пізнати менталітет мешканців країни ранкової свіжості.
Інший континент, інша частина світу, 20 годин в літаку. І от я в аеропорту Інчхон. Купуючи квиток на автобус, я не очікувала побачити стільки мостів, естакад, машин, і трафіку на дорогах. Але найбільше мою увагу привернули кнопки SOS для психологічної допомоги на мостах Сеула. Під час поїздки я чула дуже багато різних розповідей від мешканців Кореї, але надто мало позитивних. Обов’язкова армія, високі ціни на продукти, одяг, а ще складніше знайти «свою. людину. Тут існує парадокс успіху. Фокус на процесі приносить задоволення, але результат стикається з реальністю, де завжди знайдеться хтось сильніший, розумніший чи успішніший. Тому за образом технологічної та успішної країни криється ще один бік життя. У Кореї дуже важливі освіта, престиж університету, хороша робота та соціальний статус. Через це люди з раннього віку відчувають сильний тиск і постійно намагаються бути кращими за інших. Корея багато років має один із найвищих показників самогубств у світі. Згідно з аналізом даних OECD Health Statistics, Південна Корея стійко утримує найвищий показник самогубств серед усіх країн-членів ОЕСР. Рівень становить близько 24,8–25 випадків на 100 000 населення (для порівняння, середній показник по розвинених країнах ОЕСР тримається на рівні близько 11 випадків на 100 000).
Я жила в районі Gangnam. Так, це той самий район з пісні «Gangnam style». В ній йдеться про те, як розкішно живеться саме в цьому районі Сеулу. Це чиста правда! Такої кількості люксових машин на один парковий майданчик, брендових магазинів ти не побачиш ніде. Людей в масках, капелюхах з парасольками схованих від сонця. Це не дивно, адже вздовж кожної вулиці з хмарочосів є клініка пластичної хірургії. Жителям східної Азії вигідніше полетіти на вихідні в Корею та зробити всі необхідні процедури за один раз. Загалом корейці відкриті люди, але не пустять тебе надто близько. Не дивлячись на їхні бездоганні посмішки та готовність допомогти, ти ніколи не станеш «своїм» серед них.
Це країна контрастів, де поряд з високотехнологічною інфраструктурою майже в кожному житловому районі можна побачити храми, буддійські комплекси, монастирі. Корейці дуже поважають свої релігії та історію. У центрі міста можна побачити головну пам’ятку – Кьонбоккун – головний королівський палац династії Чосон. Це корейська королівська династія правила Кореєю понад 500 років. Палац також пережив руйнування під час японської окупації, тому його відновлення сьогодні має для корейців не лише культурне, а й історичне значення.
Саме Корея є в списку лідируючих країн з безпечності життя. Ти можеш залишити телефон, гаманець або паспорт на вулиці – нічого не станется, але якщо ти зайдеш у магазин і залишиш на вулиці парасолю – купляй нову. Це єдина річ, яку тут можуть вкрасти. Літо вважається сезоном дощів, та навіть має назву «Чанма». Період злив триває з кінця червня до кінця липня. Дощі йдуть часто й довго, підвищується вологість повітря до 90% ввечері. Стає дуже спекотно. Випадає приблизно третина всіх річних опадів у країні. Не найкращий час подорожувати.
Їжа – це окрема історія. Корейці їдять багато, часто і вживають надто гострі страви. Тут складно просто прийти в ресторан, замовити одну страву і швидко піти. Їжа – це цілий ритуал. На столі може одночасно стояти десяток маленьких тарілок із закусками, м’ясо готуватися прямо перед тобою, а поруч люди, які голосно розмовляють і сміються за пляшкою пива. Такі вечори стали одними з найприємніших спогадів. На кожному столі ти замовляєш їжу через планшет. Дуже зручно. Але про чайові варто забути – це неповага до офіціанта. Поняття смачної кави відрізняється від нашого. Корейці п’ють тільки холодний напій. Навіть взимку. Водночас ця країна – рай для любителів солодкого. Навіть якщо ти попросиш каву без цукру, сиропу, цукрозамінників, морозива тощо – вона все одно буде солодка.
Однак за всією цією яскравістю криється інший бік Кореї. Постійна конкуренція, навчання, робота, зовнішність, статус… Ти завжди маєш бути кращим, забуваючи про власного себе, про справжні бажання та мрії. Можливо, саме тому люди постійно працюють і так багато вкладають у те, як вони виглядають та яке враження справляють на інших. Сеул може здатися містом, де все можливо, але водночас він дуже швидко нагадує, якою ціною іноді це «все» досягається.
Подорожуючи Кореєю без очікувань та сподівань, я отримала неймовірні спогади, зустріла нових людей, різні культури та способи життя. Вона не стала для мене місцем, де хотілося б залишитися назавжди, але точно стала місцем, яке змінило уявлення про Азію.
Марія Ширшкова
Фото: Марія Ширшкова
